Математичне кафе



КАЗКИ, БУВАЛЬЩИНИ, ІСТОРІЇ

ПРОМІНЬ
(Казка)
Давно це було чи недавно, а жив-був у місті Математика Промінь. І мав той промінь Початок, але не мав Кінця. Він носив на собі дві точки. Одну звали Е, а другу – D. Промінь дуже любив точку Е, тому що вона була слухняна і завжди стояла на початку Променя, там де їй велів батько. А точка D була непосидюча і не трималась одного місця. Вона намагалась забігти якнайдалі, щоб досягнути кінця Променя. Та як не старалась точка D добігти до кінця Променя – їй ніколи це не вдавалось, бо він був нескінченим з одного боку.
Козак Андрій учень 5 класу

Казка про Єгипетський Трикутник
Колись давно в країні Геометрії була область Трикутників. Мешкало в ній багато жителів. Були це велетенські і малесенькі трикутники. Та ось до цієї області завітав гість – Єгипетський Трикутник. Це був пихатий і поважний незнайомець. Особливою його гордістю були сторони, які дорівнювали трьом, чотирьом і п’яти рівним частинам. Тож недарма вважав він себе кращим з кращих. Плекав незнайомець мрію стати губернатором області Трикутників. Та мрії мріями, але щоб стати на королівську посаду треба було переконати жителів, що він не облудець, а з поважної сім’ї. Недовірливий народ цієї області не йняв йому віри. Всі дотримувались думки, що він самозванець і прагнули, щоб незнайомець привселюдно довів народу свою відповідність посаді. Тоді Єгипетський Трикутник виголосив промову: “Мій батько, великий Фалес, наділив мене мудрістю Мілета, адже саме за моєю допомогою люди відбивають межі своїх наділів та будують оселі, бо між моїми Катетами – Прямий Кут. І сам великий Піфагор, що доводиться мені дядьком, написав для мене рекомендацію: квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів”. Після такої промови вже ніхто не сумнівався в своєму виборі. І Єгипетський Трикутник став по праву володарем області Трикутників.
Левадко Яна учениця 8 класу

Пригода у математичному кабінеті.

У вікна математичного кабінету світило осіннє сонечко. Воно було схоже на круг, а жовті промінці нагадували геометричні промені. Картонні та скляні фігури, що стояли на поличках математичного кабінету, пошепки розмовляли між собою. Кожна фігура намагалась підставити свою грань лагідним промінцям, щоб востаннє поніжитись теплом. І раптом хтось сказав: «Де ж сонечко буде зимувати, коли настануть морози?». Порадившись, всі прийшли до однієї думки – сонечку потрібно збудувати будинок. Робота закипіла. Прямокутний паралелепіпед діловито запропонував свої послуги: і ось вже готова кімната. Потім фігури з трикутної призми змайстрували дах, а циліндр згодився для димоходу. Прямокутники та квадрати із задоволенням замінили вікна та двері в будиночку. Славний вийшов проект. Відтоді сонечко зимує в будинку, який збудували геометричні фігури.
Кондратов Денис  учень 6 класу

Як посперечалися Дужки із Модулем

Одного весняного дня зустрілися Дужки та Модуль і почали розмову:
· Привіт, товаришу, - доброзичливо привітався Модуль.
· О, знайшовся приятель! Ти мені зовсім не рівня – ми ось які кругленькі, чепурненькі, а ти – прямий та вертикальний, звичайнісінькі палички, - грубо відповіли Дужки.
· Так, я згоден, що ми з вами не близькі друзі, але все-таки родичі, а отже і права у нас однакові, - невпевнено переконував Модуль.
· Ой-ой-ой, от ходімо до Рівняння та й позмагаємось у вправності і тоді ти побачиш, хто з нас має більші права.
· Ходімо, - згодився Модуль.
Звичайно, ми головніші, завжди на нас звертають

· найпершу увагу, а отже і перемога за нами, - подумки заспокоювали себе Дужки.
Перестрибнувши через спекотний Промінь та перебрівши через річечку Цифр, суперники опинилися напроти хатинки Рівняння, всі стіни та двері якого були вимощені діями та невідомими величинами.
· Добридень, любі друзі, - привіталося Рівняння.
· Привіт, - задерикувато відповіли Дужки.
· Вітаю, - стримано кивнув Модуль.
Ми просимо провести змагання між нами на визначення найважливішого та найавторитетнішого гравця на терені математичних дій, тож будь нам суддею, - попросили прибульці.
 Я вже не один раз вирішував суперечки, і всі мені дякували та залишалися задоволені моїми Коренями. Розпочнемо, без зайвих розмов, - мовило Рівняння із знанням справи.
· Ось вам два рівняння, дуже схожі, на перший погляд, але підходи до них різні, хто справиться із завданням правильно – той і переможе, - хитро примружившись сказало Рівняння та простягнуло гравцям два папірці.

 Для модуля                              Для дужок


2*І Х + 5 І = 8                        2*( Х + 5) = 8
    
І Х +5 І = 4                               ( Х +5) = 4

х+5 = 4 або х+5=-4                      х=4 - 5

х=4-5 або х=-4-5                                х=-1

х=-1 або х=-9                               Корінь один

Коренів два                    

Х+5= 4 або Х+ 5 =-4

Х+5= 4 або Х+ 5 =-4

Х+5= 4 або Х+ 5 =-4
                              
   

Для Модуля
Для Дужок

Для Модуля
Для Дужок
2*І Х + 5І = 8
2*( Х + 5) = 8
І Х +5І = 4
( Х +5) = 4
Х+5= 4 або Х+ 5 =-4
Х= -1
Х= -1 або Х=-9
Корінь один
Коренів два


Для Модуля
2*І Х + 5І = 8
І Х +5І = 4
Х+5= 4 або Х+ 5 =-4
Х= -1 або Х=-9
Коренів два

Для Модуля
2*І Х + 5І = 8
І Х +5І = 4
Х+5= 4 або Х+ 5 =-4
Х= -1 або Х=-9
Коренів два
Через деякий час суперники наввипередки вже показували отримані результати
  • · Корінь один. Це число мінус один, - загордилися Дужки.
  • · Коренів два – мінус дев’ять та мінус один, - стверджував Модуль.
  • · От і програв, програв, - раділи Дужки
  • · Ні я все зробив за законами матінки Математики, - образився Модуль.
  • · Ви обоє зробили свої завдання безпомилково, - заспокоїло їх Рівняння.
  • · То чому ж відповіді різні?, - здивувалися гравці.
  • · Тому що кожен із вас має своє призначення у математиці, - продовжувало пояснювати Рівняння.
· Модуль створений для того, щоб показувати що об’єднує протилежні числа – це відстань від числа до Нуля, а Дужки показують порядок виконання дій і теж грають важливу роль у обчисленнях.
· То що ж це значить? Ми даремно сперечалися, бо права у нас різні?, - похнюпилися Дужки.
· Права у вас різні, але вас об’єднують обов’язки: допомагати учням правильно писати контрольну роботу, - запевнило Рівняння.
· Дякуємо за науку, - в один голос відповіли уже не суперники, а друзі, бо їх об’єднувало одне бажання стати у пригоді школярам.
Татар Сніжана учениця 6 класу








2 коментарі:

  1. Для своїх учнів я вже читала казку про Дужки та Модуль, вказуючи автора. Дітям сподобалась творчість Сніжани. Пообіцяли і мені написати казку. Тепер чекаю. Дякую Вам за такий блог, де я можу брати цікаві ідеї.

    ВідповістиВидалити
  2. Ви завжди були першопроходцем і натхненником для нас, членів Майстер-класу. Дякую за цікаву інформацію і можливість користуватися нею.

    ВідповістиВидалити