пʼятниця, 26 лютого 2016 р.

Практично орієнтовані задачі



На жаль, учні сучасних загальноосвітніх шкіл у більшості своїй не зацікавлені у одержанні математичних знань, і цей факт загальновідомий. Особливо це стосується старшокласників, які в силу своїх часто далеко не блискучих знань орієнтуються на професії виробничого характеру – токаря, столяра, тракториста, перукаря, теслі, агронома . Часто ми чуємо: « Навіщо мені ваші інтеграли, похідні, вектори чи нерівності, якщо я буду юристом?».
Учителі, зазвичай, знають, що математичні знання потрібні людям усіх професій. І не у останню чергу, щоб залучити їх до загальнолюдської культури. Правда, варто визнати, що хоч і висловлюють школярі подібний абсурд, часто вони прекрасно розуміють, що математика – це не тільки загальні знання формул, теорем та правил, а і матеріал, який знадобиться їм у практичній діяльності. В принципі, вони не були б так проти, якби вивчення математики не супроводжувалося цілим рядом труднощів, які постійно доводиться долати, особливо при розв’язуванні багатьох нецікавих та нудних вправ. Звідси, якщо у школяра не сформовані дієві мотиви, то навчання перетворюється на суцільну муку. Усунути цю причину можна лише одним шляхом – своєчасно сформувати дієві мотиви. І одним із способів  - є практично-орієнтовані задачі, на яких вчитель має постійно акцентувати увагу, розглядаючи будь-яку тему.
Учні мають усвідомити, що матеріал, який вивчається, знадобиться їм не тільки для їх загального розвитку, але і і безпосередньо у практичній діяльності. Навіть той, хто не збирається пов’язувати своє життя безпосередню із математикою, має пам’ятати, що у повсякденному житті людина, яка озброєна математичними знаннями, має цілий ряд переваг над рештою громадян. Дуже прикро, що наші науковці, які створюють сучасні підручники, теж цим питанням приділяють мало уваги. От і виходить, що діти не умотивовані, у підручниках задач практичного змісту обмаль, об’єм навчального матеріалу з кожним роком збільшується, а час на його вивчення зменшується, як результат – учитель залишається сам на сам із великою купою проблем, серед яких, скажемо відверто, тяжко визначити першочергові. «Навіщо тема потрібна сучасному школяреві?» – відповідь на це питання дадуть практично-орієнтовані задачі. Хай одна на кожному уроці така задача , але вона краплина за краплиною, дасть учневі розуміння, що матеріал, який вивчає математика, дійсно згодиться їм у житті. Наведу приклад використання задач практичного змісту при вивченні теми «Відсоткові розрахунки».
Вивчення теми «Відсотки» (алгебра 9 клас) планую методом проектів. Клас об’єднався у 5 гетерогенних груп, які отримали завдання опрацювати більше сотні задач на відсотки різного рівня складності, але майже всі прикладного характеру. Форма взаємодії учнів – спільно взаємодіюча (одночасна діяльність школярів, кожен із яких привласнює продукт праці, що розробляється у процесі взаємодії). Спільно із учнями були розроблені доцільні для даного класу умови, в яких здійснюватиметься процес навчання та способи демонстрації кінцевого результату проектної діяльності. Учні були добре вмотивовані до оволодіння новими знаннями, поглиблення вже існуючих, включення їх у режим самостійної роботи завдяки формі проведення заключного етапу проекту –методу «акваріум». Саме тому під час звіту кожна група займала місце за центральним столом і кожен учасник отримував завдання від спостерігачів того рівня навчальних досягнень, які сам собі визначав. Така форма організації звіту сприяла формуванню у школярів самостійної пізнавальної активності, співпраці між собою, уміння брати на себе відповідальність, здійснювати взаємодію, приймати рішення. У процесі підготовки кожна група працювала самостійно та знаходила як шляхи розв’язування задач так і їх кількість, а під час звіту заохочувалось інше бачення розв’язку задачі, яке могло бути запропоноване від спостерігачів. У таких випадках застосовувалась навчальна дискусія, яка і визначала раціональні варіанти рішення проблеми. Така організація навчального проекту залучила кожного школяра до звіту, надала можливість всім показати рівень своїх навчальних досягнень та сприяла створенню учнями певного інтелектуального продукту, давала розуміння школяру тезису «математика потрібна людині для вирішення її життєво важливих задач.


Немає коментарів:

Дописати коментар